загрузка...

Поняття, значення та правова охорона природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 7 Закону «Про природно-заповідний фонд України» природно-заповідний фонд України - це ділянки суші та водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і у встановленому законодавством порядку оголошуються територією чи об'єктом ПЗФ України.

Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки заповідна справа віднесена до пріоритетів нашої держави в галузі охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. При цьому визначено основні заходи, які потрібно здійснювати для реалізації цих пріоритетів: створення оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду України; резервування у процесі земельної реформи цінних для заповідання природних територій та об'єктів.

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

-встановлення заповідного режиму;

-організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів;

-проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання;

-додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної та проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз;

-запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони;

-здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання;

- встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів;

- проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів ПЗФ (ст. 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Для організації та здійснення систематичного державного контролю за виконанням законодавства про ПЗФ, узагальнення практики його застосування, здійснення державного управління територіями та об'єктами ПЗФ; забезпечення збереження біологічного та ландшафтного різноманіття на відповідних територіях; підготовки пропозицій щодо сталого розвитку репрезентативної мережі ПЗФ та формування національної екологічної мережі під егідою Мінприроди України створена і те Державна служба заповідної справи (далі - Служба).

Відповідно до положення про неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 1000 «Про Державну службу заповідної справи», ця Служба є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінприроди і підпорядковується цьому міністерству.

Головними напрямами діяльності Служби є: методичне керівництво веденням заповідної справи; розробка та запровадження економічного механізму збереження, невиснажливого використання і відтворення природних комплексів територій та об'єктів ПЗФ; підготовка пропозицій з основних напрямів державної політики щодо збереження, невиснажливого використання ПЗФ, відтворення його природних комплексів та об'єктів; координація діяльності установ ПЗФ та служби державної охорони ПЗФ України; організація вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду роботи у сфері заповідної справи та формування національної екологічної мережі; організація виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері заповідної справи; забезпечення ведення Державного кадастру територій та об'єктів ПЗФ тощо. Важливим напрямом діяльності Державної служби заповідної справи є створення нових та розширення територій існуючих об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення, зміна їх меж і категорій, скасування статусу, а також охорона і збереження водно-болотних угідь; участь у формуванні транскордонних природоохоронних територій міжнародного значення та підготовці міжнародних угод щодо спільної діяльності в цій сфері.

Службу очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням міністра охорони навколишнього природного середовища. Начальник Служби є членом колегії Мінприроди.

Для реалізації покладених на неї завдань Служба може за погодженням з міністром охорони навколишнього природного середовища утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності своїх працівників.

Права, якими наділена Служба, мають в основному організаційно-розпорядчий, а не владно-адміністративний характер. їй забезпечується можливість участі у розгляді органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питань, що належать до її компетенції, внесення в установленому порядку на розгляд цих органів пропозицій щодо організації, збереження, невиснажливого використання і відтворення природних ресурсів територій та об'єктів ПЗФ. При потребі спеціалісти органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій можуть залучатися (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Служби. Служба має право скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції; видавати накази організаційно-розпорядчого характеру; одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань; брати участь у видавничій діяльності.

Серед повноважень Служби - здійснення контролю і проведення перевірок з питань, що належать до її компетенції, однак вживати владно-примусових заходів за результатами таких перевірок Служба не вправі.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України.Охорона територій та об'єктів ПЗФ інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких ці об'єкти перебувають.

У разі необхідності їх охорона може покладатися на адміністрації розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Відповідно до Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2000 р. № 1127і, ці служби очолюються керівниками адміністрацій природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення, регіональних ландшафтних парків. До складу цих служб входять працівники підрозділів охорони, а також інших підрозділів цих адміністрацій, а саме: головні лісничі природних заповідників, біосферних заповідників та національних природних парків; начальники відділів служби державної охорони та начальники філіалів природних заповідників, біосферних заповідників та національних природних парків; лісничі, помічники лісничих, начальники природоохоронних дільниць, заступники начальників природоохоронних дільниць, начальники пожежно-хімічних станцій та заступники начальників пожежно-хімічних станцій природних заповідників, біосферних заповідників та національних природних парків; майстри лісу, лісники, єгері, інспектори та бійці пожежно-хімічних станцій природних заповідників, біосферних заповідників та національних природних парків; начальники відділів служби державної охорони та інспектори ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення та регіональних ландшафтних парків.

Координацію діяльності служб держохорони здійснює Державна служба заповідної справи.

Служби держохорони виконують два основні завдання: забезпечення додержання режиму охорони територій та об'єктів природно- заповідного фонду України; попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства.

Відповідно до покладених на неї завдань служба держохорони має широкий спектр повноважень. Насамперед вона здійснює охорону природних комплексів ввірених їй територій чи об'єктів ПЗФ разом з дикими тваринами і місцями їх перебування, а також забезпечує порядок використання природних ресурсів на відповідних територіях. На служби держохорони покладене також забезпечення додержання вимог щодо відвідування територій та об'єктів ПЗФ, підтримка у належному стані межових та охоронних знаків, інформаційних аншлагів, квартальних та ділянкових стовпів, а також протипожежних споруд.

У процесі своєї діяльності служби держохорони попереджають пошкодження лісових насаджень унаслідок незаконних рубок, реалізують заходи з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників і хвороб, запобігають виникненню, поширенню пожеж, інших надзвичайних ситуацій та здійснюють їх ліквідацію, інформуючи відповідні державні органи про них.

Здійснюючи свої повноваження, працівники служби держохорони мають такі права:

-вимагати від громадян і службових осіб пояснення у зв'язку з порушенням ними режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон;

-перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на право перебування, використання природних ресурсів та провадження іншої діяльності в межах відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

-доставляти порушників природоохоронного законодавства у територіальні органи внутрішніх справ чи до виконавчого комітету селищної, сільської ради з метою з'ясування особи;

-складати протоколи про адміністративне правопорушення, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних до відповідальності;

-вилучати у порушників предмети і знаряддя незаконного використання природних ресурсів, транспортні засоби, незаконно добуту продукцію, відповідні документи;

-проводити особистий огляд осіб, речей, транспортних засобів та перевірку знарядь і продукції, одержаної в результаті природокористування;

-безперешкодно відвідувати і перевіряти підприємства, установи, організації, судна та інші транспортні засоби у межах територій та об'єктів ПЗФ, їх охоронних зон стосовно додержання вимог природоохоронного законодавства;

-давати обов'язкові для виконання приписи з метою усунення порушень, виявлених у межах територій та об'єктів ПЗФ;

-подавати клопотання про припинення, зупинення чи обмеження будь-якої діяльності, що провадиться з порушенням вимог природоохоронного законодавства або забороняється згідно з режимом охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

-носити під час виконання службових обов'язків форму встановленого зразка, табельну зброю та спеціальні засоби (гумові кийки, наручники і балончики з препаратами сльозоточивої та подразливої дії) відповідно до законодавства;

-направляти в установленому порядку матеріали про порушення природоохоронного законодавства до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Знаки розрізнення, зразки, порядок та норми носіння форменого одягу працівниками служби державної охорони природно-заповідного фонду України затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 20 жовтня 2000 р. № 171і. Перелік посадових осіб служби держохорони, яким надається право носіння табельної зброї та спеціальних засобів, їх види та норми забезпечення визначаються наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 листопада 2002 р., № 478 «Про затвердження Видів та норм забезпечення зброєю і спеціальними засобами працівників служби державної охорони природно-заповідного фонду України, Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, використання та застосування бойової нарізної вогнепальної зброї, гладкоствольної вогнепальної зброї, бойових припасів до зброї, а також спеціальних засобів працівниками служби державної охорони установ природно-заповідного фонду, підпорядкованих Міністерству екології та природних ресурсів України» (тепер - Мінприроди України).

<< | >>
Источник: Колектив авторів. Відповіді до екзамену з екологічного права. 2015

Еще по теме Поняття, значення та правова охорона природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду.:

  1. Правовий режим охорони природних об’єктів природно-заповідного фонду.
  2. Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду
  3. Правовий режим охорони штучно створених об'єктів природно-заповідного фонду.
  4. Особливості охорони тваринного світу на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду.
  5. Законодавчі вимоги щодо охорони водних об'єктів природно-заповідного фонду та лікувальних водних об'єктів.
  6. Державне управління та державний контроль в галузі організації й охорони природно-заповідного фонду.
  7. Правові вимоги щодо управління та контролю в галузі охорони курортних й оздоровчих територій та об'єктів, ведення моніторингу та кадастру природних територій курортів і лікувально-оздоровчих об'єктів.
  8. Стаття 188/5. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів
  9. Поняття й особливості охорони курортних, лікувально-оздоровчих територій та об'єктів.
  10. Екологічні нормативи та їх значення для забезпечення охорони навколишнього природного середовища: види і порядок впровадження
  11. Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд та її види.
  12. Законодавство про охорону рослинного світу та природних рослинних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.
  13. Глава 7. Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини
  14. § 1. Характеристика організаційно-правового забезпечення раціонального використання земель та інших природних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності суб'єктів аграрного підприємництва
  15. Розділ XIX. Організаційно-правове забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності суб'єктів аграрного підприємництва
  16. Статья 8.39. Нарушение правил охраны и использования природных ресурсов на особо охраняемых природных территориях
  17. Статья 8.39. Нарушение правил охраны и использования природных ресурсов на особо охраняемых природных территориях
  18. § 3. Охорона земель як об'єкта природного середовища
  19. Державний облік об'єктів та речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.