загрузка...

Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд та її види.

Певною особливістю правового режиму використання та охорони природно-заповідного фонду єпідвищена юридична відповідальність за порушення правил та норм, встановлених діючим екологічним законодавством. Відповідно до ст. 64 Закону "Про природно-заповідний фонд України" порушення законодавства про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Серед правопорушень, за які передбачається юридична відповідальність, можна назвати такі: нецільове використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; псування, пошкодження чи знищення природних комплексів чи об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу; здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності; порушення вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; перевищення допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень на території та об'єкти природно-заповідного фонду та ін. Перелік правопорушень, закріплений у законодавстві, не є вичерпним, отже, відповідальність може бути встановлена і за інші види правопорушень у галузі охорони та використання природно-заповідного фонду України.

Застосування норм дисциплінарної відповідальності здійснюється на підставі КЗпП України. Так, начальник Державної служби заповідної справи притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників служби. Оскільки владні приписи органів вищої ланки є обов'язковими для виконання іншими структурними підрозділами, то у разі їх невиконання чи неналежного виконання їх реалізація досягається через застосування примусових норм. Директор зоологічного парку або національного природного парку також може застосовувати заходи адміністративної відповідальності до підлеглих працівників, які неналежним чином виконують покладені на них трудові обов'язки.

Цивільно-правова відповідальність полягає у покладенні на винних осіб обов'язку щодо відшкодування завданої правопорушенням шкоди.

Розмір шкоди, заподіяної природно-заповідним територіям та об'єктам, визначається на підставі їх кадастрової еколого-економічної оцінки згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України" та на підставі спеціальних такс, які є більш суворими, ніж звичайні, і передбачені Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" від 21 квітня 1998 року. Зокрема, відшкодуванню підлягають: знищення або пошкодження лісових культур; незаконне добування чи знищення тварин; самовільне використання земель; знищення або пошкодження трав'яного покриву та інші неправомірні дії.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд передбачається за такі правопорушення: самовільне випалювання рослинності або її залишків (ч. 2 ст. 77-І КУпАП); порушення порядку придбання або збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах (ч. 2 ст. 88-1 КУпАП); порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 91 КУпАП).

Розглядаючи кримінальну відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд, слід зазначити, що КК України передбачає порушення в межах природно-заповідного фонду як кваліфікуючої ознаки,тим самим посилює кримінальну відповідальність. Так, ст. 248 КК України закріплює, що незалежно від розміру спричиненої шкоди, особи, винні у незаконному полюванні, несуть кримінальну відповідальність. Аналогічні правила передбачаються ч. 2 ст. 240 КК України (порушення правил охорони надр) та ст. 246 КК України(незаконна порубка лісу). Слід зазначити, що КК України передбачається і окрема ст. 252, що закріплює відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду.

<< | >>
Источник: Колектив авторів. Відповіді до екзамену з екологічного права. 2015

Еще по теме Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд та її види.:

  1. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону земель, її види, умови і порядок застосування.
  2. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
  3. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону та відтворення тваринного світу.
  4. Кримінальна, адміністративна і дисциплінарна відповідальність за порушення гірничого законодавства: особливості відшкодування збитків, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону надр.
  5. Особливості вирішення спорів в сфері забезпечення охорони лісів і лісових ресурсів: юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону лісів.
  6. Вирішення спорів стосовно застосування флористичного законодавства та юридична відповідальність за порушення його вимог .
  7. Стаття 92/1. Порушення законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи
  8. Стаття 166/11. Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
  9. § 6. Юридична відповідальність землевласників і землекористувачів за шкоду, заподіяну землям сільськогосподарського призначення та іншим природним об'єктам
  10. Поняття, значення та правова охорона природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
  11. Розділ XVIII ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ
  12. Правовий режим охорони природних об’єктів природно-заповідного фонду.
  13. Глава 57. Види порушень митних правил і відповідальність за такі правопорушення
  14. Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
  15. Розділ XIV. Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери
  16. Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці