загрузка...

Стаття 245. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти


245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти:
Назва забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за тонну Азот амонійний 802 Органічні речовини (за показниками БСК 5) 321 Завислі речовини 23 Нафтопродукти 4718 Нітрати 69 Нітрити 3939 Сульфати 23 Фосфати 641 Хлориди 23 245.2. Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу:
Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин орієнтовнобезпечний рівень впливу (міліграмів на літр)

або

Ставка податку, гривень за тонну
Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний рівень впливу (міліграмів на літр) Ставка податку, гривень за тонну до 0,001 (включно) 84033 0,001 - 0,1 (включно) 60928 0,1 - 1 (включно) 10504 1 - 10 (включно) 1069 понад 10 214 За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 цієї статті.
За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті, збільшуються у 1,5 раза.
245. Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю бази оподаткування (1 тонну забруднюючих речовин, що надходять у водні об'єкти від водокористувача). До прийняття ПКУ ставки екологічного податку називалися нормативами збору за забруднення навколишнього природного середовища та встановлювалися відповідно до Постанови КМУ № 303 від 01.03.1999 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».
Щорічно до ПКУ відповідним Законом будуть вноситись зміни щодо коригування ставок оподаткування, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.
245.1. Величина ставки податку залежить від ступеня впливу даної забруднюючої речовини на здоров'я населення та компоненти навколишнього природного середовища. У даній статті ПКУ наведено ставки податку за скиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти. Наведемо хімічні формули за видами речовин та деякі пояснення.
Хімічні формули речовин, що скидаються у водні об'єкти
у якій багато зважених часток, не підходить для рекреаційного використання з естетичних розумінь.
Вміст завислих речовин у воді водойми після скидання стічних вод не повинен зростати більш ніж на 0,25 і 0,75 мг/л для водойм відповідно першої та другої категорій. Для водойм, які містять понад 30 мг/л природних мінеральних речовин, допускається збільшення концентрації завислих речовин у воді не більш ніж на 5%. Стічні води, які містять завислі речовини зі швидкістю осідання понад 0,4 мм/с для проточних водойм і понад 0,2 мм/с для водосховищ, скидати забороняється

Нафтопродукти
Нітрати
Нафтопродукти - продукти, одержані внаслідок переробки нафти на нафтопереробних заводах. Скид нафтопродуктів призводить до негативного впливу на здоров' я населення та стан водних об' єктів, оскільки 1л нафти/нафтопродуктів
вбиває всі живі організми в 40 куб.м води
Ме (Ж)з)п
Нітрити Сульфати
Фосфати
Хлориди
де п - валентність металу.
Ме (Ж)2)п Ме2 (8О4)п Мез (РО4)п
МеСІп
245.2.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР гранично допустима концентрація (ГДК) речовини у воді - це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування. Водокористування - використання вод (водних об' єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об' єктів). Нижче наводяться ГДК найбільш поширених забруднюючих речовин у воді водойм господарсько-побутового та культурно-побутового призначення.
Таблиця 245.2
ГДК шкідливих речовин у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення (затверджені Мінздравом СРСР № 602591 від 21.10.1991 р. «Предельно допустимые концентрации (ПДК) и
ориентировочные допустимые уровни (ОДУ) вредных веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования»)
максимальна концентрація забруднюючої речовини, яка визнається орієнтовно безпечною при скиді у водний об' єкт зворотних вод та приймається як тимчасовий гігієнічний норматив допустимого вмісту
речовини у воді водних об' єктів. ОБРВ встановлюється на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та набуває чинності після затвердження Головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін. ОБРВ подані у Наказі МОЗ України № 336 від 21.11.1997 р. «Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів (ГДК та ОБРВ) у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі населених місць та (ОДР) у воді водоймищ».
За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено ГДК або ОБРВ, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 цієї статті, тобто 84 033 грн за тонну.
245.4. Дотримання науково-обґрунтованих норм скидання стічних вод у водойми повинно забезпечувати ефективне самоочищення води, тобто ліквідацію у воді водних об'єктів речовин, що потрапили в неї, під впливом мікроорганізмів. Крім того, до процесів самоочищення можуть бути віднесені також сорбція розчинених сполук планктоном і донними відкладами, агломерація та осідання часточок, нарешті, розбавляння забрудненого потоку чистими потоками водойми тощо. Тому під самоочищенням розуміють сукупність біохімічних, фізико-хімічних та гідродинамічних (розбавляння) процесів, які зумовлюють зниження концентрації забруднюючих речовин у воді водного об'єкта. У забруднених водних об'єктах завжди відбуваються з тією чи іншою інтенсивністю природні процеси, спрямовані на відновлення первісних властивостей і складу води. Отже, ці процеси безупинно формують фон забруднення, що постійно змінюється у часі.
Застосування підвищуючого коефіцієнту до ставки - 1,5 (відповідно до пункту 245.4 ПК України), зумовлене тим, що озера та ставки є закритими і тому відновлення (самоочищення) води водойм здійснюється повільніше.
<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3. 2010

Еще по теме Стаття 245. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти:

  1. Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
  2. Стаття 244. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
  3. Стаття 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах
  4. Стаття 80. Випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах
  5. Стаття 78. Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів
  6. Стаття 28. Абсолютна та відносна ставки податку
  7. Стаття 26. Базова (основна) ставка податку
  8. Стаття 25. Ставка податку
  9. Стаття 27. Гранична ставка податку
  10. Стаття 151. Ставки податку
  11. Стаття 167. Ставки податку
  12. Стаття 304. Ставки податку
  13. Стаття 215. Підакцизні товари та ставки податку
  14. Стаття 220. Особливості обчислення податку за адвалорними ставками
  15. Стаття 272. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
  16. Стаття 248. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк
  17. Стаття 247. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)