загрузка...

Стаття 307. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами


Платники податку не є платниками таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
в) збору за спеціальне використання води;
г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
Податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування — в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
307.1. ФСП як спеціальний податковий режим передбачає особливий порядок оподаткування доходів від ведення сільськогосподарського виробництва.
У першу чергу, його застосування передбачає відсутність необхідності розрахувати оподатковуваний прибуток, оскільки платники ФСП не є платниками податку на прибуток, передбаченого розділом ІІІ ПК.
Це стосується і будь-яких різновидів податку на прибуток, зокрема податку на дивіденди, передбаченого п. 153.3 ст. 153 розділу ІІІ ПК. Даним пунктом визначено, що обов'язок із нарахування та сплати податку на дивіденди покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є
резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку. Водночас обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток (податку на дивіденди) не поширюється на суб'єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування або є платниками ФСП згідно з розділом XIV ПК.
Платники ФСП звільняються також від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для ведення сільськогосподарського виробництва.
Разом з тим розділ ХІІІ ПК має назву «Плата за землю» і поряд із земельним податком містить орендну плату за землю державної та комунальної власності, порядок справляння якої визначено ст. 288 даного розділу ПК.
Даною статтею, зокрема, встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно, платники ФСП сплачуватимуть орендну плату за земельні ділянки, орендовані в органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на загальних засадах - пільга на ці площі не поширюється.
Крім того, за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського виробництва, платникам ФСП необхідно сплачувати податок у загальному порядку. Зокрема, залежно від місця розташування земельних ділянок (у межах населеного пункту, поза його межами) та факту проведення нормативної грошової оцінки платникам ФСП необхідно застосовувати такі норми:
ст. 273 - за земельні ділянки, розміщені на землях лісогосподарського призначення;
ст. 274 - за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського виробництва, нормативну грошову оцінку яких проведено;
ст.
275 - за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено;
ст. 277 - за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), що розташовані за межами населених пунктів та нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Збір за спеціальне використання води - це загальнодержавний збір, справляння якого передбачено п.п. 9.1.12 п. 9.1 ст. 9 ПК. Відповідно до п.п. 14.1.67 п. 14.1 ст. 14 «Визначення понять» ПК він справляється за спеціальне використання:
а) води водних об' єктів;
б) води, отриманої від інших водокористувачів;
в) води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
г) води для потреб рибництва.
Сільськогосподарські товаровиробники використовують воду переважно для зрошування, а рибницькі господарства - для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов' язане з втратами води на фільтрацію та випаровування).
Порядок справляння збору регулюється розділом XVI ПК.
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності - сума коштів, що сплачується за придбання та використання торгового патенту, справляння якої передбачено п.п. 10.2.1 п. 10.2 ст. 10 «Місцеві податки і збори» ПК і регламентується розділом XII ПК.
Відповідно до ст. 267 розділу ХІІ «Місцеві податки і збори» платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб' єкти господарювання (їх відокремлені підрозділи), які провадять такі види господарської діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним КМУ;
в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Звільнення платників ФСП стосується лише абзацу а) п. 267.1 ст. 267 ПК у частині придбання торгового патенту для здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів.
307.2. Решта податків і зборів (обов' язкових платежів), передбачених статтями 9 та 10 ПК, сплачуються платниками ФСП у загальному порядку, передбаченому ПК.
Окремо у даному пункті згадується про необхідність сплати єдиного соціального внеску відповідно до Закону від 08.07.2010 р. № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набирає чинності з 1 січня 2011 року. Таке уточнення зроблено з урахуванням того, що тривалий час (з 1999 по 2004 рр.) внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування входили до складу ФСП, а у 2005-2009 рр. платники ФСП сплачували внески на загальнообов' язкове державне пенсійне страхування за пониженою ставкою.
<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3. 2010

Еще по теме Стаття 307. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами:

  1. Підрозділ 8. Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку
  2. Стаття 182. Добровільна реєстрація платників податку
  3. Стаття 309. Відповідальність платників податку
  4. Стаття 183. Порядок реєстрації платників податку
  5. Стаття 181. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку
  6. Стаття 221. Особливості обчислення податку з тютюнових виробів
  7. Підрозділ 6. Особливості справляння земельного податку
  8. Стаття 336. Особливості сплати податку на прибуток
  9. Стаття 337. Особливості сплати податку на додану вартість
  10. Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість
  11. Підрозділ 5. Особливості застосування ставок акцизного збору та екологічного податку
  12. Стаття 276. Особливості встановлення ставок земельного податку
  13. Підрозділ 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств
  14. Стаття 220. Особливості обчислення податку за адвалорними ставками
  15. Підрозділ 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб