загрузка...

Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду


1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, і за життя з будь-яких причин не подавав до органів РАЦС заяви про добровільне визнання свого батьківства, суд за заявою заінтересованих осіб згідно зі ст. 130 СК може встановити факт батьківства цього чоловіка.
2. На відміну від визнання батьківства у судовому порядку, встановлення факту батьківства після смерті чоловіка має на меті встановлення не батьківських, а інших відносин - можливість отримання аліментів від родичів батька, виникнення спадкових, пенсійних, житлових прав тощо.
3. Наслідки встановлення факту батьківства майже рівнозначні констатації наявності родинних відносин, заснованих на походженні. Цей юридичний факт діє із зворотною силою: правовідносини між батьком та його дитиною виникають з моменту народження дитини.
4. Оскільки у даних справах немає спору про право, розгляд цих справ здійснюється за правилами не позовного, а окремого провадження: заявник подає заяву про встановлення факту батьківства і надає необхідні докази. Якщо суд визнає їх достатніми, батьківство вважається встановленим.
При цьому слід відзначити, що закон не встановлює конкретного переліку цих доказів. Підставою для встановлення факту батьківства, як і для визнання батьківства у судовому порядку, можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України. Так, доказами для встановлення факту батьківства можуть бути дії, вчинені особою за життя, в яких проявлялося визнання нею батьківства (виховання, навчання дитини, надання їй матеріальної допомоги тощо).
Такі дії могли отримати підтвердження в особистих листах, офіційних анкетах, заявах тощо.
5. На відміну від КпШС УРСР чинне сімейне законодавство України передбачає можливість встановлення факту батьківства незалежно від того, визнавала особа своє батьківство за життя чи взагалі не знала про народження у неї дитини. Тому сам по собі, наприклад, факт визнання свого батьківства померлим не завжди пов'язується з наданням дитині регулярної та достатньої для її існування матеріальної допомоги, оскільки особа могла й взагалі не знати за життя про своє батьківство.
6. Якщо при розгляді заяви про встановлення факту батьківства з'ясується, що між заінтересованими особами виник спір про право, наприклад, щодо спадщини, то суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду і роз'яснити сторонам їхнє право на звернення з відповідною заявою, при розгляді якої буде встановлено факт батьківства і одночасно розглянута цивільно-правова суперечка.
7. Хоча у ч. 1 ст. 130 СК передумовою звернення до суду про встановлення факту батьківства названа лише смерть чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, очевидно, таке ж правило за аналогією закону повинно діяти й при оголошенні особи померлою чи визнанні її безвісно відсутньою.
8. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом до розгляду при реєстрації народження дитини з використанням юридичної фікції, передбаченої частиною 1 ст. 135 СК, тобто якщо жодна конкретна особа не записана батьком дитини відповідно до ст. ст. 126-128 СК.
9. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 СК, тобто мати дитини, її опікун (піклувальник), інші особи, які утримують та виховують дитину, або сама дитина, яка досягла повноліття (див. ст. 128 СК та коментар до неї).
<< | >>
Источник: Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2010

Еще по теме Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду:

  1. Стаття 132. Встановлення факту материнства за рішенням суду
  2. Стаття 259. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення
  3. Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду
  4. Стаття 140. Оспорювання батьківства, материнства особи, яка сплачує аліменти за рішенням суду
  5. 1.1. Реєстрація дитини та встановлення батьківства.
  6. Стаття 135. Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене
  7. Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
  8. Стаття 130. Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
  9. Стаття 218. Проголошення рішення суду
  10. Стаття 286. Рішення суду
  11. Стаття 282. Рішення суду
  12. Стаття 245. Рішення суду
  13. Стаття 241. Рішення суду
  14. Стаття 290. Рішення суду
  15. Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду
  16. Стаття 278. Рішення суду
  17. Стаття 255. Рішення суду
  18. Стаття 408. Рішення суду
  19. Стаття 273. Рішення суду
  20. Статья 130. Оскорбление Комментарий к статье 130