<< Предыдушая Следующая >>

Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду


1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, і за життя з будь-яких причин не подавав до органів РАЦС заяви про добровільне визнання свого батьківства, суд за заявою заінтересованих осіб згідно зі ст. 130 СК може встановити факт батьківства цього чоловіка.
2. На відміну від визнання батьківства у судовому порядку, встановлення факту батьківства після смерті чоловіка має на меті встановлення не батьківських, а інших відносин - можливість отримання аліментів від родичів батька, виникнення спадкових, пенсійних, житлових прав тощо.
3. Наслідки встановлення факту батьківства майже рівнозначні констатації наявності родинних відносин, заснованих на походженні. Цей юридичний факт діє із зворотною силою: правовідносини між батьком та його дитиною виникають з моменту народження дитини.
4. Оскільки у даних справах немає спору про право, розгляд цих справ здійснюється за правилами не позовного, а окремого провадження: заявник подає заяву про встановлення факту батьківства і надає необхідні докази. Якщо суд визнає їх достатніми, батьківство вважається встановленим.
При цьому слід відзначити, що закон не встановлює конкретного переліку цих доказів. Підставою для встановлення факту батьківства, як і для визнання батьківства у судовому порядку, можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України. Так, доказами для встановлення факту батьківства можуть бути дії, вчинені особою за життя, в яких проявлялося визнання нею батьківства (виховання, навчання дитини, надання їй матеріальної допомоги тощо).
Такі дії могли отримати підтвердження в особистих листах, офіційних анкетах, заявах тощо.
5. На відміну від КпШС УРСР чинне сімейне законодавство України передбачає можливість встановлення факту батьківства незалежно від того, визнавала особа своє батьківство за життя чи взагалі не знала про народження у неї дитини. Тому сам по собі, наприклад, факт визнання свого батьківства померлим не завжди пов'язується з наданням дитині регулярної та достатньої для її існування матеріальної допомоги, оскільки особа могла й взагалі не знати за життя про своє батьківство.
6. Якщо при розгляді заяви про встановлення факту батьківства з'ясується, що між заінтересованими особами виник спір про право, наприклад, щодо спадщини, то суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду і роз'яснити сторонам їхнє право на звернення з відповідною заявою, при розгляді якої буде встановлено факт батьківства і одночасно розглянута цивільно-правова суперечка.
7. Хоча у ч. 1 ст. 130 СК передумовою звернення до суду про встановлення факту батьківства названа лише смерть чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, очевидно, таке ж правило за аналогією закону повинно діяти й при оголошенні особи померлою чи визнанні її безвісно відсутньою.
8. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом до розгляду при реєстрації народження дитини з використанням юридичної фікції, передбаченої частиною 1 ст. 135 СК, тобто якщо жодна конкретна особа не записана батьком дитини відповідно до ст. ст. 126-128 СК.
9. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 СК, тобто мати дитини, її опікун (піклувальник), інші особи, які утримують та виховують дитину, або сама дитина, яка досягла повноліття (див. ст. 128 СК та коментар до неї).
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =

Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду

  1. Стаття 132. Встановлення факту материнства за рішенням суду
    1. У разі смерті жінки, яка вважала себе матір'ю дитини, факт її материнства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту материнства приймається судом, якщо запис про матір дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу. 2. Заява про встановлення факту материнства може бути подана батьком, опікуном, піклувальником
  2. Стаття 259. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення
    У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, вста-новлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. 2. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а с тільки підставою для
  3. Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду
    1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. 2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 3. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю,
  4. Стаття 140. Оспорювання батьківства, материнства особи, яка сплачує аліменти за рішенням суду
    1. Стягнення з особи, яка записана батьком, матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про неї як батька, матері дитини з актового запису про її народження. 1. Відповідно до ст. 140 СК стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення
  5. 1.1. Реєстрація дитини та встановлення батьківства.
    Підставами виникнення сімейних правовідносин є юридичні факти. Це положення поширюється і на правовідносини, що виникають між батьками та дітьми. Підставою виникнення прав і обов'язків батьків і дітей є походження дітей від батьків, засвідчене у встановленому законом порядку. Зазначене положення стосується не тільки дітей, народжених у шлюбі, але і дітей, що народилися від осіб, що не знаходяться
  6. Стаття 135. Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене
    1. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи
  7. Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення
    1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення с: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або
  8. Стаття 130. Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
    1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених
  9. Стаття 218. Проголошення рішення суду
    Рішення суду або його вступна та резолютивна частини прого-лошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть
  10. Стаття 286. Рішення суду
    Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до протиту-беркульозного закладу або про продовження лікування, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву. 2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, є підставою для обов'язкової госпіталізації або подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк. 1. Рішення
  11. Стаття 282. Рішення суду
    Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. 2. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. 3. Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження
  12. Стаття 245. Рішення суду
    Суд, розглянувши заяву про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності по суті, ухвалює рішення, яким задовольняє або відмовляє у задоволенні вимоги заявника. 2. У разі задоволення заявленої вимоги неповнолітній особі надається повна цивільна дієздатність після набрання рішенням суду законної сили. 3. Рішення суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
  13. Стаття 241. Рішення суду
    Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права не-повнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. 2. Суд за заявою органу опіки та
  14. Стаття 290. Рішення суду
    1. У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить бан ківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи зазначають ся: 1) ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце прожи-вання або місцезнаходження, а також ім'я представника одержувача, коли інформація надасться представникові; 2) ім'я (найменування) особи, щодо якої банк мас розкрити ін-формацію, яка містить банківську
  15. Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду
    1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках: 1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін; 2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд; 3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду; 4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін; 5) зміни ухвали суду
  16. Стаття 278. Рішення суду
    1. Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини. 1. Рішення суду по справах про визнання спадщини відумерлою мають відповідати
  17. Стаття 255. Рішення суду
    За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. 2. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). 3. За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові
  18. Стаття 408. Рішення суду
    1. Па підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. 2. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого
  19. Стаття 273. Рішення суду
    1. Суд, встановивши, шо нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади. 1. Рішення суду по справі про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
  20. Статья 130. Оскорбление Комментарий к статье 130
    1. Объективная сторона оскорбления выражается в унижении чести и достоинства другого лица, выраженном в неприличной форме. Унижение чести и достоинства может проявиться в отрицательной оценке личности человека, его моральных, умственных и других качеств или в оскорбительных, неприличных действиях. Однако уголовно-правовое значение оценка или действия могут иметь только в том случае, если они
ПРАВОВАЯ БИБЛИОТЕКА © 2014-2015
info@textbooks.global