загрузка...

Стаття Поняття повідомлення у кримінальному провадженні

1. Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
2. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов 'язковою.
3. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
1. Повідомлення - самостійна процесуальна дія у кримінальному провадженні. На слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд покладається обов' язок повідомляти, у визначених законом випадках, певних учасників кримінального провадження, а саме: підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особу, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування, їх захисників та законних представників, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, заявника про дату, час та місце процесуальної дії, проведення якої планується, про прийняте процесуальне рішення чи проведену процесуальну дію.
Законодавець не роз'яснює зміст терміна «процесуальна дія». За загальним визначенням процесуальна дія - дія органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, яка здійснюється у кримінальному провадженні відповідно до положень КПК.
Про поняття, форму та зміст процесуального рішення зазначається у коментарі до ст. 110 КПК.
2. Учасників кримінального провадження з приводу процесуальної дії, яка буде проводитись, повідомляють лише у випадках, коли участь їх у таких діях не є обов'язковою.
Випадки, у яких у кримінальному провадженні здійснюється повідомлення щодо процесуальної дії, яку планується провести чи проведено або прийняте процесуальне рішення, передбачені КПК. Насамперед це випливає із процесуальних прав учасників кримінального провадження. Зокрема, підозрюваного, обвинуваченого (ст. 42), їх захисника та законного представника (статті 44, 46), потерпілого (ст.
56), його представника та законного представника (статті 58, 59), заявника (ст. 60), цивільного позивача, його представника та законного представника (статті 61, 63, 64), цивільного відповідача та його представника (статті 62, 63).
Крім того, такі випадки передбачено окремими положеннями КПК. Так, повідомлення осіб, стосовно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії та конституційні права яких були тимчасово обмежені під час таких дій (ст. 253), відкриття матеріалів іншій стороні (ст. 290), повідомлення судом прокурора, захисника, представника та законного представника потерпілого, цивільного позивача, його представника та законного представника, представника цивільного відповідача щодо призначення і проведення підготовчого судового засідання та судового засідання (статті 314, 342), повідомлення про права і обов'язки особам, які беруть участь у судовому розгляді, у формі роздачі їм судовим розпорядником пам'ятки про їхні права та обов'язки, передбачені КПК (ст. 345), та ін.
Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.
В окремих випадках прокурор може доручити слідчому здійснити повідомлення (ч. 1 ст. 253).
3. Порядок повідомлення у кримінальному провадженні є аналогічним виклику слідчим, прокурором, судового виклику підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, цивільного відповідача повісткою, як передбачено гл. 11 КПК. Зокрема, шляхом вручення особисто особі повідомлення, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, повідомлення телефоном або телеграмою. Разом з тим повідомлення за змістом відрізняється від повістки про виклик (див. коментар до статей 112, 137), і неприбуття особи без поважних причин за повідомленням не тягне за собою накладення грошового стягнення або застосування приводу (ст. 139).
Слід мати на увазі, що законодавець окремо виділяє ще один вид повідомлення - повідомлення про підозру (див. коментар до гл. 22 КПК).
<< | >>
Источник: А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI.. 2012

Еще по теме Стаття Поняття повідомлення у кримінальному провадженні:

  1. Стаття 111. Поняття повідомлення у кримінальному провадженні
  2. Стаття Угоди в кримінальному провадженні
  3. Стаття 468. Угоди в кримінальному провадженні
  4. Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
  5. Стаття 128. Цивільний позов у кримінальному провадженні
  6. Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
  7. Стаття Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
  8. Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов
  9. ГЛАВА ВІДШКОДУВАННЯ (КОМПЕНСАЦІЯ) ШКОДИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ, ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗОВ
  10. Стаття Цивільний позов у кримінальному провадженні
  11. Стаття Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні
  12. Стаття Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні
  13. Стаття 129. Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні
  14. Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні
  15. Стаття 479. Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення
  16. Стаття Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
  17. Стаття 534. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні
  18. Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
  19. Стаття 485. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
  20. Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні