загрузка...

Стаття Представник цивільного позивача, цивільного відповідача

1. Представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути:
особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.
2. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем.
3. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.
1. Новий КПК передбачає дві категорії представників цивільного позивача у кримінальному провадженні:
а) просто представника цивільного позивача;
б) законного представника цивільного позивача (про поняття законного представника цивільного позивача див. коментар до ст. 64 КПК).
Представниками цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальному провадженні можуть бути тільки захисники, тобто відповідно до ст. 45 КПК адвокат, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні є фізична особа, та керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю — у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.
Правовий статус керівника згідно з чинним законодавством можна визначити як його становище в суспільстві, певній системі соціозв'язків, взаємовідносин з державними органами, трудовим колективом (уповноваженими ним органами), які ґрунтуються на законодавчих нормах, підзаконних актах і нормах локального характеру.
Можна виділити характерні ознаки та повноваження статусу керівника:
1) представлення інтересів як власника, так і трудового колективу;
2) керівник приймається (призначається) або обирається власником (власниками) майна одноособово (безпосередньо) або уповноваженими ним органами (збори, конференція);
3) керівники державних підприємств та їх заступники, керівники структурних підрозділів та їх заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком викладацької діяльності);
2. Частина друга статті закріплює документи, якими підтверджуються повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні.
Якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, його повноваження підтверджуються документами, передбаченими ст.
50 КПК, - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником на надання безоплатної правової допомоги (див. також коментар до ст. 50 КПК).
Загальні положення щодо установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб містяться у ст. 87 ЦК, ст. 57 ГК та ст. 8 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ч. 3 якого до установчих відносить такі документи:
а) установчий акт;
б) статут;
в) засновницький договір;
г) положення.
Щодо довіреності - див. статті 244-250 ЦК.
Відповідно до ст. 244 ЦК довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем) безпосередньо третій особі.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
3. Представник цивільного позивача користується правами цивільного позивача, передбаченими ст. 61 ЦК, представник цивільного відповідача відповідно правами цивільного відповідача, передбаченими ст. 62 КПК. Будь-яких обмежень цих прав законом не передбачено.
<< | >>
Источник: А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI.. 2012

Еще по теме Стаття Представник цивільного позивача, цивільного відповідача:

  1. Стаття 63. Представник цивільного позивача, цивільного відповідача
  2. Стаття 326. Наслідки неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників
  3. Стаття 64. Законний представник цивільного позивача
  4. Стаття Законний представник цивільного позивача
  5. Стаття 62. Цивільний відповідач
  6. Стаття Цивільний позивач
  7. Стаття 61. Цивільний позивач
  8. Стаття Цивільний відповідач
  9. § 1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку
  10. Глава З НАУКА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ" ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
  11. Глава 11 Загальні положення про здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків
  12. Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
  13. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
  14. Глава 1. Цивільне право як галузь права. Наука цивільного права
  15. § 3. Система науки цивільного права