загрузка...

Стаття Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат

1. Суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.
2. Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.
3. Уразі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
1. Коментована стаття встановлює підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
Суд приймає рішення про зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат або звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення та розстрочення цих витрат на визначений строк за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, потерпілого. Прийняття такого рішення залежить від їх майнового стану. Такий стан є поняттям оціночним, оскільки у КПК не визначено його змісту. Для оцінки майнового стану обвинуваченого, потерпілого слід враховувати розмір їхнього заробітку, пенсії, стипендії, грошових доходів від підприємницької діяльності, доходів у вигляді відсотків за банківськими вкладами, від земельної ділянки, нерухомого та іншого майна, а також наявність на утриманні непрацездатних осіб. Під час судового провадження повинні бути досліджені документи, які підтверджують фінансову неспроможність обвинуваченого, потерпілого.
2. Суд при вирішенні питання зменшення розміру процесуальних витрат може взяти до уваги вимоги Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 8 липня 2011 р., згідно з яким право на безоплатну вторинну правову допомогу мають: особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім' ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, - на всі види правових послуг, передбачені ч.
2 ст. 13 цього Закону.
У випадку відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування процесуальних витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Слід також врахувати міжнародні правові акти з цих питань.
У резолюції 78 (8) про безоплатну правову допомогу й юридичні консультації, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 2 березня 1978 р., передбачено, що кожна особа має бути наділена правом на необхідну безоплатну правову допомогу в судовому провадженні. Під такою правовою допомогою розуміється саме допомога адвоката. Особа, якій надається допомога, має бути вільною у виборі кваліфікованого захисника, а відповідальність за фінансування безоплатної правової допомоги має бути покладена на державу.
Ці принципи у подальшому деталізовані в певних практичних настановах, втілених у рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи № К (81) 7 14 травня 1981 р., № К (93) 1 від 8 січня 1993 р., № К (2005) 12 від 15 червня 2005 р. Серед них - право кожного на допомогу адвоката за рахунок держави, якщо особа не може сплатити гонорар, в усіх судових процедурах (кримінальних, господарських, адміністративних, цивільних тощо) із збереженням права на вибір адвоката; надання безоплатної правової допомоги найбіднішим особам, які не мають громадянства або є іноземцями; спрощення порядку надання безоплатної правової допомоги найбіднішим верствам населення; простота судових та позасудових процедур; можливе скорочення судових витрат; сприяння в доступі до позасудових методів розв'язання конфліктів тощо.
Робота адвоката у справах за призначенням оплачується за довідками, передбаченими постановою КМУ від 11 червня 2008 р. № 539, що становить 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката при провадженні дізнання, до- судового слідства чи розгляду кримінальної справи судом.
У вироку суд зобов'язаний мотивувати своє рішення про зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати зазначених учасників кримінального провадження повністю або частково. У випадку прийняття такого рішення відповідні витрати компенсуються за рахунок держави.
<< | >>
Источник: А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI.. 2012

Еще по теме Стаття Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат:

  1. Стаття 119. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат
  2. Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати
  3. Стаття Визначення розміру процесуальних витрат
  4. Стаття 125. Визначення розміру процесуальних витрат
  5. Стаття 355. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру
  6. Стаття Рішення щодо процесуальних витрат
  7. Стаття Види процесуальних витрат
  8. Стаття 126. Рішення щодо процесуальних витрат
  9. Стаття Розподіл процесуальних витрат
  10. Стаття 118. Види процесуальних витрат
  11. Стаття 124. Розподіл процесуальних витрат
  12. Стаття 409. Звільнення заявника від судових витрат