загрузка...

Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин


1. Порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або загибель потерпілого,-
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб,-
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
1. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є правила водіння й експлуатації наземної військової техніки. Його додатковим обов’язковим об’єктом є життя або здоров’я особи.
2. При розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено ст. 415, слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм - бланкетні. У зв’язку з цим суди повинні ретельно з’ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причиновий зв’язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Об’єктивна сторона злочину характеризується: суспільно небезпечними діями або бездіяльністю у вигляді порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини; суспільно небезпечними наслідками у вигляді нещасних випадків з людьми, загибелі їх чи інших тяжких наслідків; причинним зв’язком між зазначеними діяннями і наслідками. Формами цього злочину є:
1) порушення правил водіння бойової, спеціальної чи транспортної машини;
2) порушення правил експлуатації таких машин.
Бойові машини — це танки, броньовики, самохідні артилерійські та ракетні установки тощо. До спеціальних машин належать автокрани, грейдери, трактори, бульдозери, екскаватори, авто- та електрозавантажувачі, траншеєкопачі, санітарні машини, пересувні ремонтні майстерні тощо. Транспортними машинами є автомашини (легкові та вантажні), що призначені для перевезення особового складу, озброєння, іншого військового майна, причепи до них, мотоцикли, інші подібні механічні транспортні засоби.
Для кваліфікації злочину за ст. 415 важливо, щоб бойова, спеціальна або транспортна машина належала до військового майна. Про ознаки військового майна див. коментар до ст. 410. Порушення військовослужбовцем правил водіння або експлуатації машини, яка не є військовою бойовою, спеціальною чи транспортною машиною, не може кваліфікуватися за ст. 415. Проте це не стосується випадків, коли, скажімо, транспортна машина, хоча й належить цивільній організації, була передана військовій частині в оренду.
Водіння - це процес безпосереднього управління рухом машини, з початку і до кінця якого водій повинен дотримуватися вимог військових статутів, правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок безпеки руху бойових, спеціальних та транспортних машин, у т. ч. окремих їхніх видів, що використовуються у ЗС та інших військових формуваннях України. Тобто правила водіння, порушення яких утворює склад злочину, передбаченого ст. 415, визначаються як норматив- но-правовими актами, що мають загальний характер для всіх осіб, які безпосередньо здійснюють водіння, так і спеціальними актами військового законодавства.
Під експлуатацією машин слід розуміти їхнє використання за призначенням, крім безпосереднього водіння, та проведення необхідного технічного обслуговування з виконанням відповідних вимог безпеки. Порушення правил експлуатації може полягати у допуску до водіння особи, яка не має на це права, відданні розпорядження водієві про порушення правил водіння, випуску в рейс технічно несправної машини тощо. При цьому слід враховувати, що справним вважається повністю укомплектований транспортний засіб, технічний стан якого відповідає вимогам законодавства, правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Військовослужбовець, який керує трактором чи іншою спеціальною самохідною машиною, може нести відповідальність за ст. 415 у разі, коли транспортна подія пов’язана з порушенням правил водіння або експлуатації такої машини. При цьому відповідальність за ст. 415 настає незалежно від місця, де були допущені порушення правил (на магістралі, шосе, вулиці, залізничному переїзді, полі, території підприємства, у дворі тощо). Це стосується й випадків, коли зазначені правила було порушено під час виконання з допомогою транспортних засобів різних робіт (дорожніх, будівельних та ін.). Якщо ж особа під час виконання таких робіт, хоча б і під час руху чи експлуатації машини, порушила не ці, а інші правила (наприклад, правила охорони праці, зокрема правила техніки безпеки), її дії, за наявності до того підстав, підлягають кваліфікації за статтями КК, які передбачають відповідальність за недодержання саме цих (інших) правил, а у відповідних випадках - за злочини проти життя та здоров’я особи або за знищення чи пошкодження майна.
Про поняття тілесні ушкодження середньої тяжкості і тяжкі тілесні ушкодження див.
коментар до статей 121 і 122.
Загибель потерпілого внаслідок порушення правил водіння або експлуатації машини повністю охоплюється ч. 1 ст. 415. Проте порушення правил водіння, поєднане з наступним ненаданням допомоги потерпілому, який перебуває в небезпечному для життя стані, потребує додаткової кваліфікації за ст. 136.
Заподіяння внаслідок порушення правил водіння або експлуатації машин наслідків у вигляді виведення з ладу повністю або на тривалий час цінної військової техніки, житла громадян, важливих споруд тощо слід кваліфікувати залежно від предмета злочину за статтями 196 або 412.
Порушення правил водіння або експлуатації машини і наступне залишення потерпілого від такого злочину без допомоги слід кваліфікувати за наявності до того підстав за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 415 та відповідною частиною ст. 135.
3. Суб’єктом цього злочину може бути військовослужбовець (військовозобов’язаний під час проходження зборів), що несе відповідальність за експлуатацію військової
машини або безпосередньо керує нею. В останньому випадку немає значення, керує він машиною за наказом начальника або взяв її самовільно, є він штатним водієм, має достатній досвід керування машиною і чи вміє взагалі керувати нею (проте не несе відповідальності за діяння, передбачене ст. 415 військовослужбовець, який порушив правила водіння машини під час навчання під контролем інструктора).
За порушення правил експлуатації машин можуть бути притягнуті до відповідальності за ст. 415 тільки військовослужбовці, на яких відповідними актами законодавства покладені обов’язки з експлуатації військової техніки і, зокрема, з контролю за її технічним станом: командири автомобільних підрозділів, техніки (старші техніки), заступники командирів частин і підрозділів по технічній частині, начальники автомобільних служб, чергові парку, механіки-водії, водії, старші машин тощо.
До керування окремими транспортними засобами (тими, які буксирують штатне озброєння та військову техніку (автопоїздами), сідельними тягачами з вантажними (спеціальними) напівпричепами, деякими типами паливозаправників, тягачами, гусеничними машинами, тракторами тощо) допускаються водії, які відповідають спеціальним критеріям (стаж роботи на транспортних засобах відповідних категорій, наявність посвідчення механіка-водія тягача або посвідчення тракториста-машиніста тощо). Тому, якщо за наказом військового начальника військовослужбовець був примушений керувати транспортним засобом, права керувати яким він не мав, або передати керування транспортним засобом іншій особі, яка не мала права ним керувати, і це потягло певні тяжкі наслідки, відповідальність за їхнє настання покладається тільки на військового начальника, який віддав такий наказ. Останній має нести відповідальність за ст. 424. Військовослужбовець-водій у такому випадку відповідальність не несе, оскільки з урахуванням необережного характеру злочину, передбаченого ст. 415, він фактично не може усвідомлювати відданий йому наказ як явно злочинний (ч. 5 ст. 41).
4. З суб’єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.
Якщо винний усвідомлював суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачав її суспільно небезпечні наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків, то його дії слід кваліфікувати за відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров’я громадян.
5. Кваліфікуючою ознакою злочину є загибель кількох осіб. Про поняття кілька осіб див. коментар до ст. 149. У разі загибелі двох людей під час різних дорожньо- транспортних подій винна особа має відповідати за ч. 1 ст. 415 КК.
Закон України «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993 р.
Стройовий статут Збройних Сил України від 24 березня 1999 p. (ст. 162).
Правила дорожнього руху. Затверджені постановою KMNs 1306 від 10 жовтня 2001 р.
Положення про проведення технічного огляду транспортних засобів Збройних Сил України. Затверджене наказом МО Ns 560 від 21 вересня 2005 р.
Положення по підготовці водіїв та інших фахівців автомобільної служби у Збройних Силах України та допуску їх до керування транспортними засобами. Затверджено наказом МО від
10 січня 1997p. Ns 5.
Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Затверджене наказом МО Ns 300 від 16 липня 1997р.
Положення про службу безпеки дорожнього руху Держкомкордону. Затверджене наказом Держкомкордону від 24 квітня 1998 p. Ns 169.
Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України. Затверджене наказом МО від 1 листопада 1999 p. Ns 330.
Постанова ПВС від 23 грудня 2005 p. Ns 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
<< | >>
Источник: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. 2010

Еще по теме Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин:

  1. Стаття 363. Порушення правил експлуатації електронно-обчислюваль- них машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється
  2. Стаття 108. Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки
  3. Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
  4. Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними за- ' собами
  5. Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
  6. Стаття 61. Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації
  7. Стаття 116/2. Порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах
  8. Стаття 82/6. Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів
  9. Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
  10. Стаття 146. Порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а також користування радіочастотним ресурсом України
  11. Стаття 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами
  12. Стаття 88/1. Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах
  13. Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до них
  14. Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки